Біонапій Ензим

Що таке Ензими/Ферменти та їх роль в природі

ЕНЗИМИ або ФЕРМЕНТИ, згідно даних офіційної молекулярної біології, –  це органічні каталізатори білкової природи, що утворюються в живих організмах та прискорюють біохімічні реакції, не змінюючи своїх реагентів. Ензими виконують безліч функцій в організмі, в тому числі розчіплюють харчові продукти, регулюють обмін речовин та проводять детоксикацію. Їх також використовують в промисловості для виробництва різних продуктів, таких як харчові добавки, ліки, біопаливо.

Є безліч видів Ензимів, які відрізняються за своєю функцією та структурою. Наприклад:

1. Гідролази: руйнують зв’язки у молекулах за допомогою води (ліпази, амілази, протеази);
2. Оксидоредуктази: беруть участь в окисно-відновних реакціях (дегідрогенази, пероксидази);
3. Трансферази: переносять хімічні групи між молекулами (кінази, трансамінази);
4. Ізомерази: змінюють форму молекул (ізомерази глюкози);
5. Лігази: з’єднують дві молекули за допомогою енергії АТФ (ДНК-лігаза).

Повертаючись до теми «ЖИВОГО ХАРЧУВАННЯ», варто зупинитись на таких видах ензимів як ЛІПАЗА, АМІЛАЗА, ПРОТЕАЗА.

Ліпаза – руйнує зв’язки в молекулах жирів і перетворює їх на простіші компоненти – гліцерин і жирні кислоти. Цей процес відбувається у шлунково-кишковому тракті та в жирових клітинах. Ліпаза допомагає організму отримувати енергію з жирових запасів.

Жирні кислоти та гліцирин засвоюються в організмі людини через процес перетравлення та всмоктування в кишечнику. Після розщеплення жирів у шлунку та дванадцятипалій кишці, жирні кислоти переходять у форму тригліцеридів та естерів холестерину, які зберігаються в жирових тканинах або використовуються для енергетичних потреб організму. Жирні кислоти також можуть бути синтезовані в організмі з інших молекул, таких як вуглеводи та білки.

Амілаза –  руйнує зв’язки в молекулах вуглеводів (амілоза, амілопектини) і перетворює їх на простіші компоненти – мальтозу, глюкозу і декстрин. Цей процес називається гідролізом і відбувається в ротовій порожнині та тонкому кишечнику. Амілаза відіграє важливу роль в обміні речовин, допомагаючи організму отримувати енергію з вуглеводних запасів.

У кишечнику ензим мальтаза за допомогою процесу Гідролізу розщеплює мальтозу і декстрин на молекули глюкози. Глюкоза потім абсорбується через стінку кишечника та потрапляє до печінки, де вона переробляється та використовується для енергії та інших необхідних організму речовин.

В свою чергу, глюкоза засвоюється в тілі людини через процес Гліколізу, який відбувається в клітинах. Глюкоза потрапляє в клітину через спеціальні білкові канали, а потім розщеплюється на дві молекули піриводню, які утворюють енергію, необхідну для функціонування клітини. Цей процес відбувається без участі кисню і називається анаеробним метаболізмом. Якщо кисень доступний, то глюкоза може бути повністю розщеплена до діоксиду вуглецю та води, що утворює набагато більше енергії.

Амілоза – це найпростіша форма вуглеводів, яка є одним з компонентів крохмалю. Вона складається з ланцюгів глюкози та не розчиняється у воді.
Амілопектини – це інший компонент крохмалю, який складається з ланцюгів глюкози, мають більш складну структуру, ніж амілоза, і є розчинними у воді.

Протеаза – розщеплює білки на менші пептиди та амінокислоти. В організмі людини протеаза виробляється в шлунку та підшлунковій залозі. При прийомі їжі, протеаза виробляється у великій кількості і виконує функцію розщеплення білків на менші фрагменти, які можуть бути засвоєні організмом. Протеаза також виконує функцію захисту від шкідливих мікроорганізмів, які можуть потрапити в організм разом з їжею. У разі порушення функції протеази можуть виникнути різноманітні проблеми з травленням та імунною системою.

Після того, як протеаза розщеплює білки на менші пептиди та амінокислоти в шлунку, вони переходять до кишечника для процесу Абсорбації. Тут пептиди та амінокислоти абсорбуються у кровоносну систему через стінку кишечника та потрапляють до печінки. Печінка переробляє ці речовини та використовує їх для синтезу нових білків, енергії та інших необхідних речовин для організму.

Це лише деякі з видів ензимів, існує безліч інших, кожен із яких виконує свою унікальну функцію в організмі.

«Простими» словами, ензими можна описати так:

Ензим – це білок, який є в кожному живому організмі – бактерії, рослині, тварині, людині. Для кожної клітини організму ензими є і будівельниками, і постачальниками всього необхідного: вітамінів, енергії, мікро та макроелементів.

Якщо піддати будь-який продукт термічній обробці за температури вище 41С, то ензими помирають аналогічно людині, тварині та іншим живим вуглецевим формам організмів.

А тому, споживаючи «мертву» або термічно оброблену їжу, людина втрачає свої універсальні ензими, свою Енергію та Живучість.

Ензимне харчування – шлях до малоїдіння, фруктоїдства та «автономії»

Ензимне харчування – це процес розщеплення їжі за допомогою ферментів (ензимів), які виробляються в організмі. Ензими розщеплюють складні молекули їжі на більш прості, що дозволяє їм бути засвоєними та використаними для забезпечення енергетичних та інших потреб організму. Ензимне харчування відбувається в ротовій порожнині, шлунку, тонкому та товстому кишечнику.

На данний час неодноразово офіційно було доведено науковими експериментами, що поведінку людини, здоров’я людини, розумові та фізичні можливості людини визначає її мікробіом – бактерії, які знаходяться у нашому шлунково-кишковому тракті (ШКТ).

Мікробіом людини складається з різних видів мікроорганізмів, таких як бактерії, грибки, віруси та протисти. Вони населяють різні частини тіла, зокрема кишечник, шкіру, ротову порожнину та статеві органи. Кожна людина має унікальний склад мікробіому, який залежить від багатьох факторів, таких як вік, стать, дієта, стиль життя та генетичні особливості.

Основні функції мікробіому людини включають:

1. Розщеплення їжі та забезпечення енергетичних потреб організму.
2. Захист від шкідливих мікроорганізмів та підтримання імунної системи.
3. Синтез вітамінів та інших корисних речовин.
4. Регулювання обміну речовин та ендокринної системи.
5. Вплив на психічний стан та поведінку людини.
6. Регулювання здоров’я шкіри, волосся та нігтів.
7. Підтримання здорового стану кишечника та запобігання захворювань.

Розглянемо питання щодо переходу Людини з класичного всеїдного харчування на малоїдіння, сироїдне чи  фруктоїдне харчування.

Подібний перехід потребує наявність наміру на перехід та проведення процедур по заміні мікробіому шлунку та кишечнику. Для досягнення цього потрібно вживати такі продукти, як фрукти, овочі, ягоди, сухофрукти та інші харчові продукти, які містять багато розчинних волокон та пребіотиків. Пребіотики є компонентами їжі, в яких не має живих мікроорганізмів. Пребіотики не можуть бути перетравлені людським організмом, але служать харчовим середовищем для корисних бактерій в кишечнику.

Також бажано вживати пробіотики – живі мікроорганізми, які покращують здоров’я шлунково-кишкової системи. Пробіотики можна знайти в молочно-кислих продуктах, квасі та інших ферментованих продуктах.

Крім того, важливо зменшити споживання продуктів, які містять багато цукру та шкідливих жирів, таких як швидка їжа, солодощі та газовані напої. Це допоможе зменшити кількість шкідливих бактерій в кишечнику та покращити здоров’я шлунково-кишкової системи.

Варто звернути увагу на вживанні питних ензимів, що містять натуральні ферменти, які допомагають покращити процес травлення та засвоєння поживних речовин із їжі. Вони можуть бути додані в напої, такі як соки, коктейлі та воду, щоб покращити їхню харчову цінність та засвоюваність. Питні ензими можуть бути отримані з рослинних або тваринних джерел.

Рослинні ензими можуть бути кориснішими для людини, особливо для тих, хто веде вегетаріанський, веганський, сироїдний спосіб життя.

Краще всього в природі синтезують ензими з рослинних джерел бактерії роду «Сінна палички» бактерія Bacillus subtilis.

Бактерія «Bacillus subtilis» має потужний метаболізм, дуже широкий спектр функцій та може виробляти різноманітні ензими в залежності від умов середовища.

Bacillus subtilis синтезує свої ензими за допомогою генетичного коду, який міститься в його ДНК. Коли бактерія потребує певний ензим, вона активує відповідний ген, який кодує цей ензим. За допомогою процесу транскрипції, інформація з гена переноситься на РНК, яка потім використовується для створення білка – ензиму. Цей процес називається трансляцією. Коли ензим синтезований, він може бути виділений у довкілля, де він може виконувати свої функції.

Bacillus subtilis може виробляти різноманітні ензими, зокрема:

1. Амілаза – розкладає крохмаль на мальтозу та глюкозу.
2. Протеази – розкладають білки на амінокислоти.
3. Ліпази – розкладають жири на гліцерин та жирні кислоти.
4. Каталаза – розкладає перекис водню на воду та кисень.
5. Глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа – участь у метаболізмі глюкози.
6. Фосфатази – розкладають фосфатні сполуки.
7. Нуклеази – розкладають нуклеїнові кислоти на нуклеотиди.
8. Келатази – розкладають келатні сполуки, такі як ЕДТА.
9. Амінотрансферази – переносять аміногрупи між різними молекулами.
10. Карбоксилази – додають карбоксильну групу до різних молекул.
11. Цитохроми – участь у дихальному ланцюжку та інших процесах окислення.
12. Глюкозидази – розкладають глюкозидні сполуки.
13. Імуноглобулінази – розкладають антитіла та імуноглобуліни.
14. Рибонуклеази – розкладають РНК на нуклеотиди.
15. Селенопротеїни – містять селен та виконують різноманітні функції в організмі.

Отже, Bacillus subtilis може виробляти дуже багато різних ензимів, які допомагають їй адаптуватися до змінливих умов середовища та виконувати різноманітні функції.